Істина – у вині, здоров’я – у воді. Цей відомий латинський вислів нагадує нам: якщо хочеш бути здоровим – пий воду, якщо хочеш стати мудрим – пий вино. З огляду на той факт, що обсяги споживання вина в нашій країні щороку зростають, українці дуже захоплено осягають істину і рухаються до неї з помітним прискоренням. І не дарма! Адже виготовлення та вживання вина – це не просто традиція, якій майже дві тисячі років, а справжнє мистецтво.

Журнал VENTS Magazine №4

Підписуйтесь на сторінку журналу VENTS Magazine у Фейсбуці

Не дарма наші пращури почали виготовляти і вживати цей благородний напій, адже вони помітили, що ті, хто п’є вино, менше хворіють: вино допомагало дезінфікувати воду, що було дуже актуально в ті часи. Гіппократ лікував вином практично всі хвороби: від тифу і дизентерії до невралгічних болів та патологій вагітності. Та й сучасні вчені визнають, що флавоноїди, які містяться в червоному вині, знижують рівень шкідливого та підвищують рівень корисного холестерину. Келих вина на день зменшить ризик атеросклерозу, інфаркту та інсульту, а також допоможе зробити яскравішим ваше сексуальне життя. Єдина умова – знати міру і не збільшувати вживання.

На колір і смак…

Коли кажуть про користь цього напою, частіше за все йдеться про червоне сухе вино. Але ж винна палітра набагато різноманітніша! Вина розрізняють за використовуваними винними матеріалами, способом приготування, вмістом цукру та спирту, терміном витримки, кольором та іншими показниками.

За використовуваним соком вина діляться на виноградні, плодові, ягідні, рослинні, ізюмні й багатосортні. Виноградні вина готуються лише з виноградного соку, причому в процесі їхнього виробництва дозволяється використовувати тільки цукор. Багато фахівців вважають, що справжнє вино можна приготувати лише з винограду, тому напої з будь-яких інших матеріалів не можна вважати вином.

За кольором вина діляться на червоні, білі й рожеві. Колір вина залежить від сорту винограду і часу ферментації (бродіння). Червоні вина готуються з винограду червоних сортів, білі – з винограду білих сортів, рожеві – з суміші перших і других. За тривалої витримки червоні вина поступово втрачають темне забарвлення.

За вмістом цукру і спирту вина діляться на столові, кріплені та ігристі. Столові вина бувають сухими, напівсухими та напівсолодкими. Кріплені вина діляться на міцні, десертні напівсолодкі, солодкі, лікерні та ароматизовані. Ігристі вина насичуються вуглекислим газом і можуть мати різний вміст цукру та спирту.

Індивідуальний підхід

Отже, ви зробили свій вибір і придбали хороше вино. Де його зберігати і як подавати?

Зберігання вина – важливий етап. По-перше, вину потрібна постійна температура: для сухих вин – 10–12 °C, для міцних десертних вин – 14–16 °С. По-друге, вологість повітря повинна бути на рівні 65–80%, що сприяє природному зволоженню пробки і запобігає її всиханню. По-третє, пляшки слід берегти від прямих сонячних променів та світла ламп. І, нарешті, вино любить спокій. Його необхідно оберігати від поштовхів та вібрацій, а найкраще – зберігати в горизонтальному положенні.

Дегустатори запевняють: щоб вино максимально повно розкрило свій аромат, його потрібно наливати в келихи конкретної форми. Це пов’язано з тим, що смакові рецептори, які розрізняють солодкий, гіркий та кислий смаки, розташовані на різних ділянках язика. Саме від форми келиха залежить, з якою ділянкою язика вино проконтактує, а значить, яким буде його сприйняття.

Для домашніх застіль досить мати три види келихів: широкі з великою чашею, що звужується догори – для червоного вина; меншого обсягу (до 340 мл) – для білого вина, і келихи для шампанського – видовженої форми, невеликого обсягу (до 200 мл) з поглибленням на дні, щоб бульбашки були тонкими й стійкими. Втім, якщо ви – тонкий поціновувач винного мистецтва, непогано також обзавестися високими вузькими келихами для кислих сортів вина та невеликими келихами з чашею прямої форми для кріплених вин.

Біле – до риби, червоне – до м’яса?

Класичний підхід вчить нас, що червоне вино подають до м’яса, біле – до риби. Червоне вино найкраще підкреслить смак дичини, баранини, гострих м’ясних страв, насичених супів, більшості видів сиру. Останнім часом до червоного сухого вина прийнято подавати суші, сьомгу та форель. Білі й рожеві сухі вина ідеально поєднуються з морепродуктами, м’ясом птиці, ніжними сирами, десертами. При цьому вони – як сухі, так і солодкі – слугують чудовим аперитивом.

Сухе ігристе вино добре поєднується з молюсками, ракоподібними та копченою рибою. Звісно, ідеальна пара – шампанське з устрицями. Сухі кріплені вина добре вживати з закусками – оливками, горіхами, канапе. Кріплені вина – з сиром та шоколадом. Десертні вина чудово завершать обід разом із солодкими стравами, фруктами та сирами.

Ще один базовий принцип підбору закусок до вина: до страв високої кухні подають прості, легкі вина, і, навпаки, до дорогих вин зі складним букетом належить відносно простий супровід.

Сучасний підхід дозволяє при виборі напою керуватися не лише правилами, але й власним смаком. Головна мета поєднання їжі та вина – підкреслити переваги кожного, щоб разом вони принесли більше задоволення. Це майже як кохання, тому поставтеся до вживання вина, як до прояву любові – дбайливо, легко і з натхненням. Приємного вам винопиття!

Ознайомитися з цим та іншими матеріалами в журналі