Шум побутового вентилятора: як його оцінити?
Шум є неминучим супутником будь-якого пристрою, що містить двигун і рухомі деталі. Особливо він привертає нашу увагу в тих місцях, де ми прагнемо спокою та відпочинку – в наших будинках і квартирах. Витяжний вентилятор також працює з мінімальним шумом, рівень якого зазначається у техпаспорті пристрою та іноді на упаковці. Далі ми розповімо, як правильно трактувати показники шуму витяжного вентилятора та уникати непорозумінь під час проведення власних вимірювань рівня шуму.
Загальновідомо, що шум – це сукупність сторонніх звуків, які негативно впливають на організм людини. Рівень шуму може бути виміряний відповідними приладами, зокрема шумомірами. Такі пристрої завдяки вбудованим мікрофонам дають змогу вловлювати тиск звукових коливань, переводити його в електричні сигнали, що вимірюються у вольтах, та підсумкові дані відображати в децибелах (dB) та акустичних децибелах (dBА).
На жаль, шумоміри є далеко не у всіх. Зате практично всі мають смартфони, які також можна використовувати як вимірювач рівня шуму. Для цього достатньо встановити спеціальний мобільний застосунок, вибір яких досить широкий. Вимірюючи за допомогою смартфона рівень шуму працюючого вентилятора, користувач отримує дані в децибелах. Потім, порівнюючи отримані дані із зазначеними на упаковці пристрою та техпаспорті, він може помітити суттєву розбіжність, що, напевно, викличе в нього здивування та підозри. У чому ж причини такої ситуації?
Причина перша: різні децибели
Вище ми вже згадали про децибели та акустичні децибели. Як правило, мобільні застосунки видають дані в dB, а виробники вентиляційного обладнання вказують у техпаспортах та на упаковках дані в dBA, які можуть значно відрізнятися від перших у менший бік. Звідки ж беруться ці акустичні децибели?
Будь-який шумомір визначає рівень звукового тиску у конкретній точці простору. Виходить, він вимірює рівень шуму? Не зовсім так. Гучність звуку і, відповідно, рівень шуму, який сприймає людина, носять суб’єктивний характер і залежать від особливостей слухового сприйняття цієї людини. Для неї гучність залежить не тільки від інтенсивності звуку, а й також від частоти звукових коливань, спектрального складу, тембру, локалізації в просторі, тривалості впливу звуку і навіть часу доби (негучні звуки, які зовсім не турбують удень, вночі можуть сприйматися як несприятливий шум). Наприклад, слуховий апарат людини має різну чутливість до звуків різної частоти: він більш чутливий до звукових коливань на середніх частотах (1000–3000 Гц), а при зниженні та підвищенні частоти коливань чутливість зменшується. Особливо різке падіння чутливості помітне в діапазонах найнижчих та найвищих звуків. Тому однакові за інтенсивністю, але різні за частотою звуки сприймаються людиною як звуки різної гучності. Для того щоб наблизити результати об’єктивних вимірювань шуму до суб’єктивного сприйняття людини, використовується корекція показників звукового тиску на різних частотах. Такі зміни стандартизовані в міжнародному масштабі і відомі як корекція А. Відкориговані показники звукового тиску вимірюються в dBA – акустичних децибелах.
Таким чином, показники шуму однакової інтенсивності, виражені в dB та dBA, можуть значно відрізнятися. Для правильного оцінювання рівня шуму від працюючого вентилятора та визначення ступеню його відповідності заявленим у техпаспорті та упаковці даним необхідно отримані за допомогою смартфона або шумоміра результати в децибелах перевести за допомогою А-фільтра в акустичні децибели.
Причина друга: різні умови вимірювання шуму
Якщо на смартфоні користувача встановлено застосунок-шумомір, виміряти рівень шуму працюючого вентиляційного пристрою начебто не складно: запускаєш додаток, підносиш телефон ближче до джерела шуму і дані одразу з’являються на екрані. Напевно, такої думки дотримується більшість користувачів. І в цьому полягає велика помилка.
Виробники вентиляційної техніки під час проведення вимірювання рівня шуму не користуються смартфонами. Існуючі регламенти зобов’язують їх проводити випробування своїх виробів відповідно до міжнародних стандартів ISO. Це робиться з тією метою, щоб усі технічні параметри, що заявляються різними виробниками, були отримані в однакових умовах, які б виключали вплив будь-яких суб’єктивних факторів, і у споживача була можливість порівнювати характеристики різних однотипних пристроїв. Умови проведення випробувань на шумність обладнання також регулюються міжнародними стандартами.
Такі випробування полягають у проведенні вимірювань у сертифікованій лабораторії у спеціальній безлунній камері зі звукоізоляцією, що виключає присутність фонових шумів та відбиття звукових хвиль від різних предметів. В якості інструменту вимірювання використовується сертифікований шумомір. Цим приладом вимірюють рівень шуму на вході та виході вентилятора, а також на певній відстані від нього – на нульовому рівні (на самому вентиляторі), на відстані 1 і 3 м, іноді 10 і більше метрів. Підсумкові дані зазнають корекції (А-фільтр), після чого їх вносять до таблиць шумових характеристик обладнання.
Водночас смартфони та звичайні шумоміри, якими може скористатися будь-хто, вимірюють шум вентиляційного пристрою без урахування вищеописаних нюансів, тому ці результати не можна назвати об’єктивними. Наприклад, у будь-якому приміщенні завжди присутній деякий фоновий шум, а також є стіни, стеля та різноманітні предмети, що багаторазово відбивають звуки. У результаті шумоміри реагують на сумарні звукові коливання і користувач отримує не показник шумності пристрою, а ступінь шумності у конкретному місці. Також важливе значення має відстань до пристрою в момент вимірювання, адже на різній відстані від об’єкта сила звуку різна. Якщо користувач проводить вимірювання рівня шуму вентилятора на відстані 20 см, а потім порівнює отримані дані з параметрами, зазначеними в техпаспорті або на упаковці при стандартному видаленні 1 і 3 м, його чекає здивування й певне розчарування, адже вимірювані показники напевно перевищуватимуть заявлені виробником. Крім цього, різниця між цими величинами буде ще більшою, якщо свої показники він не переведе з децибелів в акустичні децибели.
Якщо шумоміри та смартфони з відповідними мобільними застосунками не видають коректний результат стосовно якогось конкретного технічного пристрою, то чи має сенс ними користуватися? За великим рахунком ці пристрої та програми створювалися як інструменти для вимірювання рівня шуму в конкретній точці простору. Проте для вимірювання шумності різних виробів вони теж можуть стати в нагоді. Наприклад, їх можна застосовувати для порівняння підсумкового шуму двох і більше пристроїв в однакових умовах (тут і зараз). У цьому випадку шумомір і смартфон чітко покажуть, який пристрій тихіший, а який гучніший. Досить корисна функція при виборі та тестуванні будь-якого шумного обладнання. Однак із даними лабораторних вимірювань показання шумомірів порівнювати некоректно.
ДОВІДКА
Звукова потужність позначає кількість енергії, що передається джерелом звуку за одиницю часу. Вимірюється у ваттах (Вт). Оскільки потужність джерела звуку може бути в досить широких межах, для зручності прийнято користуватися логарифмічною шкалою рівнів звукової потужності, а показники записувати в децибелах (dB) та акустичних децибелах (dBA). Рівень звукової потужності не залежить від розміщення обладнання, навколишніх умов та відстані від точки вимірювання.
Інтенсивність звуку (сила звуку) характеризує кількість енергії, що переноситься звуковою хвилею через одиничну площу, перпендикулярну напряму поширення хвилі в одиницю часу. Вимірюється у Ватах на квадратний метр (Вт/м2).
Звуковий тиск. Звукові коливання – це коливання тиску повітря із різною частотою, які органи слуху людини сприймають як звук. У кожній точці простору звукові хвилі створюють певний тиск, який вимірюється в Паскалях (Па). Величина звукового тиску залежить від акустичних властивостей середовища, здатності приміщення відбивати звук, а також відстані від джерела звуку. Оскільки діапазон звукового тиску також дуже широкий (від порогу чутності на рівні 2х10-5 Па до 20 Па), при розрахунках користуються логарифмічною шкалою рівнів звукового тиску, а показники записують у тих же dB і dBA.
Гучність звуку є суб’єктивною величиною слухового відчуття, яка залежить від сили звуку та його частоти. За незмінної частоти гучність звуку зростає зі збільшенням інтенсивності. За однакової інтенсивності найбільшу гучність мають звуки в діапазоні частот 700–6000 Гц. Нульовий рівень гучності звуку відповідає звуковому тиску 2х10-5 Па та силі звуку 10-12 Вт/м2 за частоти 1 кГц.
Читайте також
21 Сер 2024
Продукція Вентс для кухонь і пекарень
19 Чер 2024
Забруднення повітря: чим дихати?
20 Гру 2023
Децентралізовані пристрої VENTS: РОЗУМНІ, ЕКОНОМНІ, ПРИВАБЛИВІ
12 Гру 2023
Вентс забезпечив вентиляцію в новому родинному домі для онкохворих дітей «Дача»
23 Лис 2023
Нове обладнання VENTS: ЕНЕРГООЩАДЖЕННЯ, СУЧАСНИЙ ДИЗАЙН, РОЗУМНІ ТЕХНОЛОГІЇ
9 Бер 2023
Провітрюй приміщення без втрат тепла
1 Лис 2022
Укриття потребують систем вентиляції
7 Гру 2021
Вентс забезпечив кліматичним обладнанням найбільший в Україні торговельно-розважальний центр
10 Лис 2021
Юлія Двораковська: «Для нової інноваційної клініки ми обрали обладнання Вентс»
8 Лип 2021
Вентиляція світового рівня
21 Тра 2021
Вчені визнали провідну роль вентиляції в боротьбі з поширенням COVID-19
6 Тра 2021
Вентс проводить комплекс робіт із організації систем мікроклімату у відомій клініці
29 Кві 2021
Як подбати про безпечне повітря у будинку? Частина 3
8 Кві 2021
Обладнання Вентс підтверджує свою енергоефективність
10 Лют 2021
Вентиляцію грузинської клініки забезпечує обладнання ВЕНТС
29 Гру 2020
Як подбати про безпечне повітря у будинку? Частина 2
24 Лис 2020
Як подбати про безпечне повітря в будинку? Частина 1
16 Лис 2020
Обладнання Вентс у всіх куточках світу
29 Тра 2020
Чисте повітря проти вірусних захворювань
4 Тра 2020
Вентиляція в мобільних госпіталях: світова практика та вентиляційні рішення
2 Кві 2020
Вентиляція в медустановах: захист від вірусів та чисте повітря
1 Кві 2020
На шляху до досконалості
11 Бер 2020
Вентиляція на раз, два, три
20 Лют 2020
Космічна подорож
11 Лют 2020
Розумна вентиляція
5 Лют 2020
Кохання під мікроскопом
29 Січ 2020
Повітряні сили
21 Січ 2020
Операція «Децентралізація»
14 Січ 2020
Життя без сміття
3 Січ 2020
Повітря молодості
18 Гру 2019
Сонце в бокалі
16 Гру 2019
Приборкування диму та вогню
12 Гру 2019
У пошуках кисню та фітонцидів
5 Гру 2019
Місто майбутнього
28 Лис 2019
Обережно, пил!
20 Лис 2019
10 негативних наслідків поганої вентиляції в житловому приміщенні
14 Лис 2019
Загадки білого континенту
8 Лис 2019
Мисливці за вуглекислим газом
7 Лис 2019
Зелений клімат-контроль
4 Лис 2019
Без шуму і пилу та зайвих витрат